Вадя Ротор

Ще одне запитання, яке найчастіше турбує людей: чому це явлення сталося саме у вас? Можливо, тому, що наша громада особливо набожна. Віряни люблять свій храм, їздять по святих місцях. Явлення ікони Божої Матері показало, наскільки вони прагнули цього. Для них немов відкрилось джерело цілющої води.

І дуже часто розповідають із тихою радістю, що, приклонившись до Матінки Божої, відчувають особливе цмиротворення, спокій, легкість. Тому що образ ніжний і лагідний. А поруч Господь зобразив мирних ягнят і голуба. Тож будемо сподіватися на ласку та Покров Матінки нашої, Цариці Небесної.

Але ворогу людському, дияволу, не подобається, що біля церкви збираються люди, які, може, ніколи б і не переступали поріг церкви, і звичайно, є такі ним підбурені, які переконують, що нема ніякого образу і взагалі все це вигадки.

Та це й не дивно: коли Ісус Христос воскрес, люди також не вірили.

Отже, молімося за них, просімо в Господа прощення за свої гріхи та дякуймо за Його безмірну ласку. Прославляймо Святу Трійцю, матір Божу та усіх святих, і Господь благословить нас та поверне наше життя в найкращому напрямку. Амінь.

(текст Л.Лотоцького)

Вадя Ротор

Згодом виявилося, що цей образ є на фото дворічної давності. Але Господь іще незволив його нам явити. Всі думали, що просто плями сирості виступили на стінах храму. І лише тоді, коли вирішили зафарбувати їх, Мати Божа явила Свій образ, щоб ми його не знищили фарбами.

З великої любові та вдячності, в четвер собором священиків перед новоявленою іконо Божої Матері був відправлений урочистий акафіст із водосвяттям. Щирими серцями всі молилися за долю України, за здоров'я та добробут нашому народу, за дощ, якого так зачекалась пересохла земля... І в п'ятницю Небо тричі зіслало щедрий благодатний дощ.

Правда, серед людей оселився певний острах: чи на добро це? Стан моралі в суспільстві плачевний, і всі розуміють, що кара цілком можлива. Люди згадують, що перед війною, перед голодом також часто ікони з'являлись, та люди не каялись, насміхалися з Бога і пожинали гіркі плоди.

А ось у Біблії читаємо, як до міста Ніневії Господь послав пророка Іону, щоб попередити про наближення кари Господньої. Люди відгукнулись на призив до народу: розкаялись, постили, молились... і минуло їх нещастя.

Тому маємо розуміти, що так жити ми далі не можемо. Події останніх часів змушують нас замислитись: чи правильно ми живемо? Зрозуміймо це на такому прикладі: у нас у всіх є годинники, але разом з тим, є головний годинник, за яким усі звіряють час. Якби не було головного годинника, то час давно би збився, і людство б запуталось.

У житті, у нашій поведінці головним годинником є Слово Боже. По ньому звіряймо свої думки і вчинки. Врешті, це не так важко, тому що головними заповідями є: полюби Господа Бога твого усім серцем твоїм і всією душею твоєю. І ближнього твого, як самого себе. І ще, як хочеш, щоб ставились люди до тебе, так само стався до них і ти.